Im Zuge der gestiegenen Zuwanderungszahlen seit 2015 hat die Forschung zum Umgang mit Heterogenität in schulischen Kontexten (da Silva et al., 2022; Hartinger et al., 2022), zur Professionalisierung von Lehrkräften für die Deutsch als Zweitsprachvermittlung (Michalak et al., 2020; Peuschel/Burkard, 2019) und zur pädagogischen wie sozialen Arbeit im Fluchtkontext (vgl. Baldus, 2017; Lang, 2015; Schulze & Spindler, 2017; Siebert & Pollheimer-Pühringer, 2022) zugenommen. In diesem Kontext wird der Unterricht mit geflüchteten Kindern und Jugendlichen als besondere Herausforderung ausgewiesen, vor allem im Bereich des Umgangs mit fluchtbedingten Traumatisierungen (Siebert & Pollheimer-Pühringer, 2022). Es zeigt sich, dass vor allem für den DaZ-Unterricht in den sog. Deutschlernklassen, Willkommensklassen, Sprachvorbereitungsklassen Konzepte fehlen, professionell mit Traumatisierungen umzugehen und geflüchteten Kindern und Jugendlichen den schnellen Übergang in der Regelschulsystem zu ermöglichen. Insbesondere das Konzept des safe space (Baldus, 2017) wurde in der bisherigen Forschung zur Professionalisierung von DaZ-Lehrpersonen nicht als relevant erkannt. Während die Kriterien von safe space im Bereich der Traumapädagogik der Unterstützung traumatisierter Menschen gewidmet sind (vgl. Siebert & Pollheimer-Pühringer, 2022), beschäftigt sich das safe space-Konzept im schulischen Unterricht mit der von den Lehrenden Schaffung eines stabilisierenden Umfelds zum Ziel Resilienzaufbau (vgl. International Rescue Committee, 2023). Solche Kriterien wie z.B. Ritualenvermittlung, Verlässlichkeit, Transparenz usw. machen die Schule zu einem safe space (vgl. Siebert & Pollheimer-Pühringer, 2022). In diesem Zusammenhang betrachtet das Projekt SafeDaZ die oben genannten Schwerpunkte vom safe space im Kontext der Zweitsprachvermittlung an bayerischen Schulen. 2. Zielsetzung und Forschungsfragen Gegenstand – das Konzept des safe space für den schulischen DaZ-Unterricht (sprachliche Vorbereitung, additive Sprachförderung) sowie für den Fachunterricht mit sprachlich heterogenen Lerngruppen theoretisch zu fundieren, praxisnah auszuarbeiten, in der Praxis (Fokus: Deutschklassen, Bayern) zu erproben, zu evaluieren sowie zu implementieren. Ziel der Untersuchung ist es, ein umfassenderes Verständnis von effektiven DaZ-Unterrichtskonzepten für traumatisierte geflüchtete Kinder und Jugendliche herzustellen, DaZ-Lehrkräfte, die aktiv mit den Schüler*innen aus gefährdeten Ländern arbeiten, sprechen zu lassen und diese Erfahrungen theoriegeleitet und praxisrelevant konzeptionell zu bündeln. Die Forschungsfragen: - Inwiefern erfüllt der schulische DaZ-Unterricht Kriterien des safe space? - Wie wirken die Kriterien des safe space auf die Gestaltung von DaZ-Unterricht? - Welche Positionen beziehen (angehende) DaZ-Lehrkräfte zum Konzept des DaZ-Unterricht als safe space? - Welche Gelingensbedingungen und Hinderungsfaktoren lassen sich für die Implementierung des Konzepts ableiten? 3. Forschungsmethoden. Die Forschungsfragen werden unter Einhaltung der Gütekriterien Gegenstandsangemessenheit, intersubjektive Nachvollziehbarkeit und Partizipation der Forschungspartner*innen in einer qualitativen Studie unter Einsatz von Dokumentenanalysen, Unterrichtsbeobachtungen und Interviews beantwortet. Die Ergebnisse von Dokumentenanalysen, Unterrichtsbeobachtungen und Interviews sollen zeigen, vor welchen besonderen Herausforderungen die konzeptionelle Fundierung von DaZ-Unterricht als safe space für geflüchtete Kinder und Jugendliche steht. Daraus werden Implikationen für die Curriculumsentwicklung und die Professionalisierung von DaZ-Lehrpersonen (Peuschel & Ricart Brede i.V.; Purrmann & Schüssler, 2019) abgeleitet.

09/2012-02/2017

Promotion an der Metschnikov Universität zu Odesa

Ukraine

 

09/2012-08/2021

Dozentin an der an der Metschnikov Universität zu Odesa

Ukraine

 

06/2022 bis 12/2023

Wissenschaftliche Mitarbeiterin am Lst. für Deutsch als Zweit- und Fremdsprache und seine Didaktik

 

11/2022 bis 12/2023

Koordinatorin im LeHet-Projekt, Bereich mit Schwerpunkten Sprachförderung, Sprachbildung, Mehrsprachigkeit

• Mehrsprachigkeit
• Didaktik in DaZ/DaF
• Fluchtpädagogik
• Safe Space/ Diskriminierung im DaZ-Unterricht

Vollständige Publikationsliste von Iuliia Halias (geb. Berezina)

 

Monographien:

 

1. Березіна Ю.О., Кулина І.Г. (2021). Інструментальне дослідження німецьких зімкнених приголосних /b, d, g – p, t, k/. Мова та мовлення: фундаментальні парадигми розвитку: кол. моногр. = Language and speech: Fundamental Paradigms of Development/ за ред. Калинюк Т.В., Боднарчук Т.В. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута» 2021. С. 114-123

 

Weitere Veröffentlichungen:

A) Veröffentlichungen mit Peer-Review-Verfahren:

 

1. Березіна Ю.О., Кулина І.Г. (2020). Природа наголосу та його становлення в історичному просторі німецької мови. «Актуальні питання гуманітарних наук». Вип. 31. Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/31.213860

 

2. Березіна Ю.О., Кулина І.Г. (2020). Fremdverstehen auf Selbstverstehen. Theoritical and empirical scientist research: Collection of scientific papers «ΛΌГOΣ» with Proceedings of the international Scientific and Practical Conference (Vol. 3). July 24, 2020. Oxford United Kingdom: Oxford Science Ltd. & European United Scientific Platform. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 91-95 DOI https://doi.org/10.36074/24.07.2020.v2

 

3. Березіна Ю.О., Кулина І.Г. (2020). Entwicklung der konsonantischen Tenues- und Medienphasen in althochdeutschen Dialekten. Germanistik in der Ukraine. Band 15.

 

4. Kulyna І., Berezina I. (2020). Globalization and Antiglobalization Tendencies in Modern South German Dialects. Yerevan: Wisdom, 3(16). DOI https://doi.org/10.24234/wisdom.v16i3.375

 

5. Березіна Ю.О. (2020). Роль Мартина Лютера та його перекладів Біблії у формуванні нормованої німецької мови. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Вип. 91. Серія «Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов». Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна.

 

6. Березіна Ю.О. (2018). «Давньосаксонська молитва» хрещення як приклад діалектних особливостей давньоверхньонімецьокого періоду. Записки з романо-германської філології. Вип.1. Одеса: КП ОМД.

 

7. Березіна Ю.О. (2016). Особливості розвитку зімкнених приголосних b, d, g – p, t, k у сучасній німецькій мові. Наукові записки. Серія “Філологічна”. Вип. 63.Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”.

 

8. Березіна Ю.О. (2016). Консонантні варіювання в середньоверхньонімецькій мові. Філологічні науки: сучасні тенденції та фактори розвитку: Міжнародно науково-практична конференція, м. Одеса, 29-30 січня 2016 року. Одеса: Південноукраїнська організація “Центр філологічних досліджень”

 

9. Berezina I. (2016). Sprachliche Besonderheiten der mittelhochdeutschen Periode// European Journal of Literature and Linguistics. – №2. – Vienna, 2016. – 73 S. – S. 55 – 56

 

10. Березіна Ю.О. (2016). Особливості фонетичної системи середньоверхньонімецької мови на прикладі віршованого оповідання «Король Ротер». Наукові записки. Вип. 60. Серія “Філологічна”. Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”.

 

11. Березіна Ю.О. (2016). Прояв середньоверхньонімецьких зімкнених приголосних у віршованій повісті Гартмана фон Ауе “Бідний Генріх”. Мова та література у політкультурному просторі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: м. Львів, 12-13 лютого 2016 р. Львів: ГО “Наукова філологічна організація “ЛОГОС”

 

12. Березіна Ю. О. (2015). Писемна різноманітність давньоверхньонімецьких церковних текстів// Записки з романо-германської філології/ [ред. І. М. Колегаєва]// Одеський національний університет імені І. І. Мечникова: ф-т романо-германської філології. – Вип. 2 (35). – Одеса: КП ОМД. – 201 с. – с. 24 – 30

 

13. Berezina I.P (2015). Die Erforschung des phonologischen Systems und des Wortschatzes in den althochdeutschen Texten// European Journal of Literature and Linguistics. – №3. – Vienna, 2015. – 64 S. – S. 5 – 8

 

14. Березіна Ю. О. (2014). Реалізація зімкнених приголосних у давньогерманській епічній поезії “Пісня про Хільтібранта” (“Hildebrandslied“) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Випуск №5 (77). – Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, Житомир. с. 240 – 244

 

15. Березіна Ю. О. (2014). Система німецьких приголосних і особливості їх артикуляції// Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького національного університету: зб. наук. праць. – Вип. 11/ [редкол. : Ж. В. Колоїз (відп. ред.), П. І. Білоусенко, А. З. Брацкі та ін.]. – Кривий Ріг. с. 261 – 266

 

16. Березіна Ю.О. (2014). Індоєвропейське минуле германських зімкнених приголосних// Новітня філологія. – 2014. – №47. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили. с. 11- 19

 

17. Березіна Ю.О. (2014). Відображення діалектних особливостей у давньоверхньонімецькій мові// Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: Збірник наукових праць. Випуск ХХІ. – Херсон: ХДУ, 2014. – 223 с. – с. 107 – 110

 

18. Березіна Ю.О. (2013). Вживання дзвінкого проривного d та глухого t у давньоверхньонімецьких діалектах// Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. Випуск 32. – Кам’янець-Подільський: “Аксіома”. – с. 43-46

 

19. Березіна Ю.О. (2013). Прояв зімкнених приголосних b, p в давньоверхньонімецьких письмових пам’ятках// Наукові записки. Серія “Філологічна”. – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”. – Вип. 35. – с. 39-40 20. Березіна Ю.О. (2013). Розвиток задньоязикових зімкнених приголосних k, g у давньоверхньонімецькій мові// Наукові записки. – Випуск 119. – Серія: Філологічні науки (мовознавство) – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. – с. 138 – 141

 

B) Veröffentlichungen ohne Peer-Review-Verfahren:

 

1. Березіна Ю.О., Кулина І.Г. (2020). Мовний зв’язок давніх німецьких південних діалектів з сучасними. Сучасні студіі з романськоі і германськоі філологіі: Матеріали Міжнародноі науково-практичноі конференціі: м. Одеса, 15 травня 2020 р. За редакцією д.філол.н., проф. Колегаєвоі І.М. Одеса: КП ОМД

 

. 2. Березіна Ю.О., Кулина І.Г. (2020). Історичний шлях наголосу в індоєвропейської до сучасної німецької мови. Міжнародна науково-практична конференція: Сучасні наукові дослідження представників філологічних наук та їхній вплив на розвиток літератури, 10-11 липня 2020. Львів: Наукова філологічна організація «Логос».

 

3. Березіна Ю.О. (2017). Phonetic-phonological studies of the German occlusive consonants (synchrony-diachrony). Міжнародна конференція «Інноваційні технології в науці та освіті. Європейський досвід»: Матеріали у 2-ух томах. Том І. Дніпро-Відень

 

4. Березіна Ю.О. (2016). Акустичне дослідження німецьких зімкнених приголосних b, d, g – p, t, k. Матеріали наукової конференції на пошану 100-річчя з дня народження професора А. К. Корсакова: мат. конф. 31 жовтня 2016 року, м. Одеса. Видавець Букаєв Вадим Вікторович.

 

5. Березіна Ю.О. (2016). Прояв середньоверхньонімецьких зімкнених приголосних у віршованій повісті Гартмана фон Ауе “Бідний Генріх”. Мова та література у політкультурному просторі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: м. Львів, 12-13 лютого 2016 р. Львів: ГО “Наукова філологічна організація “ЛОГОС”

 

6. Березіна Ю.О. (2016). Характеристика зімкнених приголосних b, d, g – p, t, k у поезії баварського лицаря Середньовіччя Нейдхарта фон Рейенталя. Збірник наукових праць “Велес”: Матеріали міжнародної конференції “Зимові наукові читання”, м. Київ, 22 лютого 2016 року. Київ: Центр наукових публікацій

 

7. Березіна Ю. О. (2016). Консонантні варіювання в середньоверхньонімецькій мові // Філологічні науки: сучасні тенденції та фактори розвитку: Міжнародно науково-практична конференція, м. Одеса, 29-30 січня 2016 року. – Одеса: Південноукраїнська організація “Центр філологічних досліджень”. сс. 36 – 38

 

8. Березіна Ю. О. (2014). Die Dialektmischung in der Sprache des “Hildebrandsliedes” // Молода германістика України між традицією та новаторством: Матеріали ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (31 жовтня – 1 листопада 2014 р.). – Львів: ПАІС. сс. 14-15

 

9. Березіна Ю. О. (2014). Зміни звуків в процесі розвитку мови// Іноземні мови у вищій освіті: лінгвістичні, психолого-педагогічні та методичні перспективи. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції/ Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. – Харків: НЮА імені Ярослава Мудрого. сс. 11- 13

 

10. Березіна Ю.О. (2013). Die Auswirkung der althochdeutschen Lautverschiebung im heutigen Deutsch// Україна та німецькомовні країни в діалозі літератур, мов та культур: Матеріали ХХ Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (27-28 вересня 2013р.). – Львів: ПАІС. с. 26-28.

 

11. Березіна Ю.О. (2012). Historische Beschreibung der deutschen Konsonanten//Німецька мова в українському контексті: формування мовної компетенції, контрастивні дослідження та міжкультурна комунікація: матер. XIX наук. практ. конф. Асоціації українських германістів (21 – 22 вересня 2012 р., Одеса, ОНУ ім. І. І. Мечникова). – Одеса: Фенікс. с. 9 – 11. C) Workshops: Halias, Iuliia (30.06.2023): Didaktische Ansätze im sprachsensiblen Unterricht mit geflüchteten Kindern und Jugendlichen beim 9. LeHet-Netzwerktreffen Qualitätsoffensive Lehrerbildung – Kompetenznetzwerk „Heterogenität in der Schule“, Universität Augsburg

• Fachverband Deutsch als Fremd- und Zweitsprache (fadaf)
• Deutsche Gesellschaft für Fremdsprachenforschung; (DGFF)
• Ukrainischer Deutschlehrer– und Germanistenverband (UDGV)